ТОП-3 проблемні нововведення для IT-бізнесу

IТ-бізнес в Україні стрімко розвивається, тож і кількість норм законодавства для регулювання цієї сфери значно зростає. Так наприклад, зовсім нещодавно, 15 березня цього року Президентом було підписано профільний закон в криптосфері – ЗУ “Про віртуальні активи”. Про його особливості ми вже розповідали і радимо ознайомитись з новим законом всім підприємцям, причетним до діяльності з обігу криптовалюти.

Також війна, що триває в Україні, особливим чином впливає на український бізнес. Деякі законодавчі ініціативи стосуються і IТ-галузі. З прийняття нових законів виникають і нові правила оподаткування айтішників, не розібравшись з якими можуть виникнути проблеми.

Тож ми вирішили розглянути й розповісти вам про найактуальніші проблеми з податками, які можуть виникнути у вас під час ведення підприємницької діяльності в IТ-сфері.

Податкові “санкції” для резидентів Дія-сіті за співпрацю з ФОП-спрощенцями

Ми вже розповідали про впровадження державою спеціального правового режиму для IT-галузі – Дія City, засади функціонування якого закладені ЗУ “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”. Слід зауважити, що відповідно до змін податкового законодавства, держава націлена скоротити кількість угод між резидентами Дія City і ФОП-спрощенцями.

З цією метою Податковим кодексом було встановлено ліміти, за перевищення яких накладатимуться податкові санкції. Таким чином, починаючи з 1 січня 2024 року компанії-резиденти Дія City зможуть дозволити собі лише наступний обсяг послуг з ФОПами:

  • 50% – до 1 січня 2025 р.;
  • 20% – з 1 січня 2025 р.

У разі недотримання встановлених лімітів передбачені такі наслідки:

  • для платників податків на загальній системі суми понад ліміт призведуть до збільшення фінансового результату за податковий період (тобто, збільшиться сума доходу, з якої необхідно сплатити податок на прибуток);
  • при застосуванні ПнВК (податку на виведений капітал) передбачено оподаткування сум, що перевищують вищезазначений ліміт, за ставкою 9 %.

Водночас, компанії-платники податку на прибуток з річним доходом менше 40 млн грн, зможуть й надалі без обмежень працювати з ФОП.

Податковий коефіцієнт для компаній, які не вийшли з російського ринку

Наразі планується ще одна законодавча ініціативі, направлена на підтримку державного суверенітету, а саме – введення додаткового податкового навантаження для тих компанії, які продовжують співпрацю з державою-агресором.

За словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева на спільній нараді з Міністерством фінансів і Державною податковою службою було узгоджено концепт відповідного законопроєкту. Згідно з цим документом, планується застосування коефіцієнту 1.5 до ставки прямих податків (на дохід та майно).

“Додатковий податок” на доходи через зміни валютного ринку

Як відомо, раніше державою здійснювалось регулювання курсу, по якому уповноважені особи могли здійснювати продаж іноземної валюти клієнтам – такий курс не мав відхилятися більше ніж на 10% від офіційного курсу валюти, встановленого НБУ.

Зовсім нещодавно, 20 травня цього року НБУ було прийнято постанову, яка скасовує таке регулювання. Тобто, відтепер скасовано обмеження на встановлення валютних курсів, а також дозволено банкам списувати кошти з гривневих карток за кордоном по ринковим курсам.

Як же все це вплине на IT-індустрію?

Більша частина учасників IT-ринку  оформлені як ФОП, і більшість з цих ФОП найчастіше співпрацює з іноземними контрагентами, або вітчизняними компаніями, які в свою чергу теж працюють на іноземний ринок. Тобто, найчастіше оплата праці айтішників привязана до певного еквіваленту в іноземній валюті.

Відповідно, тепер при отриманні іноземної валюти компанії будуть вимушені продавати її за зниженим в штучний спосіб курсом, що, в свою чергу, не дозволятиме виплачувати винагороду ФОП в еквіваленті до ринкового курсу.

До того ж, самі ІТ-спеціалісти, які оформлені як ФОП, при отриманні іноземної валюти зможуть здійснити її продаж лише за тим курсом, що встановлено НБУ. Водночас, придбання валюти та здійснення розрахунків з гривневих карток за кордоном відбуватиметься за ринковим курсом.

Така різниця в курсі, на думку Асоціації «ІТ Ukraine», призведе до так званого «додаткового податку» на доходи ІТ-спеціалістів у розмірі приблизно 26%. Чим це загрожує для українського IT-ринку здогадатись не важко – нас може очікувати зміна айтішниками податкового резидентства, їх перехід з вітчизняних компаній до іноземних і, безумовно, відтік валютних доходів.

Ми слідкуватимемо за долею законопроєктів, які передбачають зміни для IT-ринку, і повідомлятимемо вам. Тож слідкуйте за оновленнями нашого блогу на сайті.

Related Posts